нига дл¤ в≥дгук≥в

Ћишайники - б≥о≥ндикатори довк≥лл¤

 –обота член≥в гуртка УЋелеченькиФ

кер≥вник ѕап≥ровник ќ.¬.

с. атеринка ѕервомайського району

2006.р.

Ђ¬ыступит ли из волн океана водный утес, оторветс¤ ли обломок скалы, обнаружив свежий, неветренный излом, выломаетс¤ ли валун, века пролежавший под землей, везде на голой бесплодной поверхности первым по¤вл¤етс¤ лишайник, разлага¤ горную поро≠ду, превраща¤ ее в плодоносную почву. ќн забираетс¤ далее всех растений на север, внше всех в горы; ему нипочем зимн¤¤ стужа, летний зной; медленно, но упорно завоевнвает он каждую п¤дь земли, й только по его следам, по проторенному пути по¤вл¤ютс¤ более сложные формы жизниї.

« книги  . ј. “≥м≥р¤зева Ђ∆изнь растенийї 

Ћишайники зустр≥чаютьс¤ нам на кожному кроц≥. –≥знокольоровою лусковою скориночкою вони покривають ст≥ни старих буд≥вель, пам'¤тники на кладовищах, забори.. ≤нш≥ види лишайник≥в звисають з г≥лок дерев, додаючи л≥су таЇмний, чар≥вний вигл¤д. ™ ≥ в≥льноростуч≥ лишайники, що живуть на земл≥. —правд≥ ц≥ рослини казково живуч≥! ¬они сел¤тьс¤ на голому кам≥нн≥, на п≥вн≥чних скел¤х, що обледен≥ли, на п≥сках, що обпечен≥  сонцем —ахари. ¬они живуть усюди: в мл¤в≥й јнтарктид≥, на кручах “ибету, в пол¤рн≥й тундр≥, в л≥сах ƒалекого —ходу. ¬они перенос¤ть жорстоку холоднечу, прот¤гом рок≥в мокнуть у вод≥, не бо¤тьс¤ гар¤чого пром≥нн¤ сонц¤, живим пилом л≥тають над пустелею та варто њм т≥льки потрапити у вологе м≥сце, ¤к вони оживають.

Ћишайники мають дуже стародавню ≥стор≥ю: вони з'¤вилис¤ на «емл≥ б≥льше сто м≥льйон≥в рок≥в тому. ÷е рослини-п≥онери.

Ћишайники любл¤ть густ≥  тумани. ѕроте н≥ в жар≥, н≥ в холод≥ лишайники не можуть жити без чистого пов≥тр¤. ¬арто т≥льки атмосфер≥ стати забрудненою, ¤к лишайники гинуть. ÷≥ виключно витртвал≥ рослини служать кращим барометром чистоти пов≥тр¤.

Ћишайники не т≥льки сам≥  невибаглив≥, але й сам≥ пов≥льноростуч≥ орган≥зми, що ростуть, земн≥й флор≥. ѕ≥вн≥чна кладон≥¤, наприклад, виростаЇ в р≥к не б≥льше н≥ж на 2 мм, ризокарпон географ≥чний Ц 0.25-1 мм, умб≥л≥кар≥¤ цил≥ндрична Ц 0.004, кладон≥¤ Ц 2-7, рамалина с≥тчаста Ц 36 мм.

¬иростаючи на б≥дних д≥л¤нках земноњ кул≥, лишайники не т≥льки готують грунт дл¤ вищих рослин, але й годують олен≥в, дають ¤скрав≥ й ст≥йк≥ фарби, в≥там≥н — й л≥кувальн≥ в≥двари. ¬≥дом≥ й ¤довит≥ лишайники.

Ќе дивл¤чись на те, що лишайники можна зустр≥ти в будь-¤кому куточку св≥тла, ц≥ дивн≥ орган≥зми довго залишалис¤ незрозум≥лими не т≥льки недосв≥дченим люд¤м, але ≥ ботан≥кам-досл≥дникам. ’оча чи можна назвати науку, ¤ка повинна вивчати лишайники ботан≥кою? „и рослини вони?

—учасна б≥олог≥¤ переступила через концепц≥ю Ђдвох царствї - рослинного ≥ тваринного. ”чен≥ з'¤сували, наприклад, що гриби не Ї н≥ тим, н≥ ≥ншим. ¬одорост≥ теж п≥д сумн≥вом. ј куди в≥днести бактер≥њ ≥ в≥руси? « лишайниками ж справа йде ще складн≥ше.

Ћишайник Ц це ун≥кальне сп≥втовариство, представлене двома р≥зними орган≥змами, один з них гриб а ≥нший Ц м≥кроскоп≥чна водорость. ќск≥льки гриб не може споживати вуглець з пов≥тр¤ самост≥йно ≥ харчуЇтьс¤ т≥льки за рахунок орган≥чноњ речовини утворюваного рослинами, в≥н завжди залежить в≥д сторонн≥х, строго визначених, джерел њж≥. ўоб одержати Ђтеритор≥альну незалежн≥стьї гриб зростаЇтьс¤ з водорост¤ми, ¤к≥ переробл¤ють за допомогою хлороф≥лу вуглекислий газ пов≥тр¤. ¬ обм≥н на це водорост≥ одержують Ђзахистї, ¤кий њм дають щ≥льн≥, резиноподобн≥ тканини гриба. “аким чином лишайник Ц цей гуртожиток, а по науковому Ц м≥кроекосистема. ћожна також сказати, що це Ђсоюз роб≥тник≥в ≥ сел¤нї - гриби будують житло, а водорость п≥клуЇтьс¤ про прожиток.

–≥зн≥ комб≥нац≥њ гриб≥в ≥ водоростей породжують численн≥ види лишайник≥в, що виростають скр≥зь Ц в≥д пустель до троп≥чних л≥с≥в ≥ г≥рських вершин. ÷е ун≥кальний винах≥д природи наст≥льки невибагливо, що. лишайники приживаютьс¤ на скл≥, кут≥, дьогт≥ ≥ нав≥ть панцир¤х галапагосских черепах. ƒе¤к≥ лишайники практично безсмертн≥ ≥, мабуть, живуть тис¤ч≥ рок≥в. ѕри висиханн≥ лишайник втрачаЇ до 95% своЇњ ваги, але п≥сл¤ дощу або роси миттЇво вбираЇ воду.

¬≥дд≥л лишайник≥в нараховуЇ близько 20 тис¤ч вид≥в. «алежно в≥д гриба, ¤кий входить до слан≥,лишайники под≥л¤ють на два класи: сумчаст≥ (Ascolichnes),  ¤кий нараховуЇ близько 20 тис¤ч вид≥в, ≥ базид≥Їдальн≥ ( Basidiojichenes) Ц близько 20 вид≥в. Ќав≥ть на јнтарктичному материку мешкаЇ понад 350 вид≥в лишайник≥в, а де¤к≥ з них знайден≥ б≥л¤ самого ѕ≥вденного полюсу.

 ÷≥кавим Ї живленн¤ лишайник≥в: г≥фи всмоктують вологу (туман, дощ) з розчиненими в н≥й м≥неральними сол¤ми, кл≥тини водоростей утворюють орган≥чну речовину. ј розмножуютьс¤ вегетативно: частинами слан≥ або спец≥альними утворенн¤ми; можуть розмножуватись окремо: водорост≥ под≥лом кл≥тин, гриби спорами.

 ≈кстракти з де¤ких лишайник≥в використовують дл¤ боротьби ≥з захворюванн¤ми рослин (тютюнова мозањка тощо).

Ћишайники використовують ¤к сировину дл¤ парфумерноњ промисловост≥ (еверн≥¤, пармел≥¤), а також виготовленн¤ барвник≥в. « вид≥в рокцели ≥ охолех≥њ виробл¤ють лакмус.

Ћишайники неоднаково реагують на забрудненн¤ пов≥тр¤, завд¤ки чому њх використовують у л≥хено≥ндикац≥њ Ч особливому напр¤м≥ ≥ндикац≥йноњ еколог≥њ.  р≥м того, лишайники мають велике значенн¤ ¤к п≥онери рослинност≥ у процесс≥ грунтотворенн¤. ” природ≥ в≥н виконуЇ серйозне завданн¤ Ц в≥н повол≥ руйнуЇ поверхню камен¤ за рахунок кислот, а також желатиноподобных лусок, ¤к≥, що м≥ст¤тьс¤ в ньому, висихаючи, в≥дколупують найдр≥бн≥ш≥ частинки камен¤ ≥ утворюють грунт дл¤ зростанн¤ рослин в пустинних ≥ г≥рських районах.

“акож лишайник Ї важливою, а ≥нод≥ ≥ Їдиною њжею дл¤ де¤ких тварин, таких, ¤к г≥рський баран, ≥ особливо п≥вн≥чний олень кар≥бу. ƒл¤ п≥вн≥чних олен≥в, ¤к американських, так ≥ евроаз≥атських, ¤гель або Ђолен¤чий мохї часто питанн¤ житт¤ ≥ смерт≥. ƒовгою пол¤рною зимою олен≥ викопують ¤гель з п≥д сн≥ги ≥ живуть так до весни.

ƒл¤ людей лишайник, ¤к њжа, непривабливий, хоча в голодн≥ зими олен¤р≥, буваЇ ≥ вар¤ть його. ¬ де¤ких племенах п≥вноч≥ американського континенту полуперевареный лишайник з шлунк≥в убитих кар≥бу вважаЇтьс¤ непоганою харчовою добавкою до м≥зерноњ зимовоњ д≥Їти. ¬ багатьох книгах про лишайники можна знайти ≥ згадку про те, що прототипом б≥бл≥йноњ Ђћанни Ќебесноњї були Ђдрейфуюч≥ї лишайники, що зустр≥чаютьс¤ в пустел≥. —ух≥ Ц вони перенос¤тьс¤ в≥тром, а у раз≥ р¤сноњ роси вони набухають ≥, ¤к би з'¤вл¤ютьс¤ н≥зв≥дки чудовим чином.

ƒе¤к≥ лишайники Ч усне¤, цетрар≥¤, електор≥¤, кладон≥¤, пармел≥¤ Ч в≥дзначаютьс¤ антиб≥отичною та антипухлинною д≥Їю, завд¤ки чому ≥ застосовуютьс¤ в медицин≥. ¬они часто застосовуютьс¤ ¤к л≥карськ≥ засоби в≥д шлункових, шк≥рних ≥ ≥нших захворювань. ≤нд≥йц≥ племен ќканагана особливо ц≥нували ¤кийсь лишайник, звану Ђ¬овчу ќтрутуї. Ќаукова медицина теж не цураЇтьс¤ лишайник≥в, њх ¤ких здобуваютьс¤ р≥дк≥сн≥ антиб≥отики. ≤нд≥йц≥ —ал≥ш використовували волокна лишайник≥в дл¤ закладенн¤ щ≥лин жител ≥ в приготуванн≥ од¤гу.

ўе одне ¤кнайдавн≥ше вживанн¤ лишайник≥в Ц фарбуванн¤ тканин. Ќароди багатьох крањн використовували саме лишайники ¤к фарби дл¤ нац≥ональних костюм≥в. ≤з стародавн≥х час≥в непоказн≥ с≥руват≥ лишайники, що ростуть на скел¤х —ередземномор'¤, використовували дл¤ приготуванн¤ ≥мператорського пурпуру. Ћишайниками забарвлен≥ ≥ нац≥ональн≥ ≥нд≥анськ≥ костюми, зокрема знаменит≥ желтовато-кориченевые ковдри ≥нд≥йц≥в Ќавахо.

Ўерсть дл¤ легендарних шотландських п≥джак≥в тв≥д≥в теж фарбувалас¤ за допомогою лишайник≥в. “епл≥, дивно красив≥ тканини Harris Tweed, ¤к вважалос¤, ще ≥ ст≥йк≥ проти м≥л≥.

” виробництв≥ фарбник≥в з лишайник≥в був такий, пр¤мо скажемо, неприЇмний момент.

ƒл¤ того, щоб в≥дбулас¤ х≥м≥чна реакц≥¤ ≥ утворилас¤ ¤скрава ст≥йка фарба, був необх≥дний ам≥ак. ƒе ж його було уз¤ти в ≥нд≥анському в≥гвам≥ або шотландському сел≥ у давнину? ‘арбу одержували шл¤хом квашенн¤ лишайника в сеч≥, ≥ в дворах у шотландських красильник≥в завжди можна було побачити (≥ учути) величезний чан з кислою сечею, в ¤кому ≥ в≥дбувалос¤ народженн¤ знаменитого тв≥ду. я думаю, що не варто гидувати купувати шотландськ≥ п≥джаки Ц ц¤ традиц≥¤ давно п≥шла в минуле, але в старовин≥ все було саме так.

Ќе руйнуйте подушечок ¤гел≥в ≥ не зривайте в≥дьмине волосс¤ з дерев Ц лишайники, при вс≥й своњй пристосовност≥, ростуть повол≥ ≥ ¤кщо ви пошкодите лишайник з ц≥кавост≥ або необережност≥ Ц може так вийти, що ви зведете нан≥вець стор≥чну роботу цього дивного союзу гриба ≥ водорост≥. 

”рочище У атеринкаФ  Ї одним  з наймальовнич≥ших куточк≥в ”крањни. “ут у будь-¤ку пору року Ї за чим спостер≥гати та що досл≥джувати. ќстанн≥м часом все сусп≥льство ц≥кавить стан довк≥лл¤ в ¤кому ми живемо. „лени секц≥њ У≈кологиФ гуртка УЋелеченькиФ досл≥джували стан атмосферного пов≥тр¤ в сел≥  атеринка та його оклиц¤х.

—екц≥¤ У≈кологиФ гуртка УЋелеченькиФ  атеринк≥вського Ќ¬ 

 «наючи , що лишайники Ї неоц≥ненн≥ показники чистоти навколишнього середовища Ц вони точно реагують на забрудненн¤ пов≥тр¤, ми перв≥рили на¤вн≥сть цих орган≥зм≥в в наш≥й м≥сцевост≥. ƒо реч≥, ст≥йк≥сть до забрудненн¤  спадаЇ в р¤ду  накипн≥ Ц листуват≥ Ц кущист≥. јдже нав≥ть учен≥ збирають зразки лишайник≥в ≥ анал≥зуючи њх, складають докладн≥ карти забрудненн¤ важкими металами ≥ ≥ншими шк≥дливими компонентами.

«а анатом≥чною будовою лишайники под≥л¤ють на дв≥ групи: гомеомерн≥ (водорост≥ м≥ст¤тьс¤ р≥вном≥рно серед грибних г≥ф) ≥ гетеромерн≥ (шар водоростей м≥ж г≥фами). «а морфолог≥чною будовою лишайники под≥л¤ють на три основн≥ групи: накипн≥, листуват≥ та кущист≥.

Ќакипн≥ лишайники

 Ќакипн≥ (к≥рков≥) лишайники своЇю сланню м≥цно зростаютьс¤ ≥з субстратом ≥ в≥дд≥лити њх од нього неможливо, не пошко≠дивши слан≥. ѓх ми можемо побачити на бетонних стовпах, кам≥нн≥, фундаментах  старих буд≥вель,  на старих парканах та стовбурах дерев. —лань найпоширен≥шого в наш≥й м≥сцевост≥ еп≥л≥тного лишайника  маЇ  вигл¤д тоненькоњ шк≥рочки чорного кольру з жовтими УкрапкамиФ , ¤ка  приросла до субстату здеб≥льшого з п≥вн≥чного та п≥вн≥чно-зах≥дного боку.  Ќа кор≥ дерев та дерев¤них поверхн¤х  поширен≥ еп≥ф≥тн≥ лишайники зеленого кольору. ÷е ризокапрон гаограф≥чний, ¤кий росте з≥ швидк≥стю 0,25 Ц 1 мм на р≥к. Ќакипн≥ лишайники Ї найст≥йк≥шими до забруднень.

                                     Ќакипн≥ лишайники на скел≥ 

Ћистуват≥ лишайники

   —лань листуватйх лишайник≥в маЇ ви≠гл¤д пластинок р≥зного забарвленн¤,трохи п≥дн¤тою над поверхнею прикр≥пленн¤;  до субстрату прикр≥плюЇ≠тьс¤ окремими виростами Ц ризини чи ризоњдами-г≥фами ; легко в≥докремлюЇтьс¤ в≥д нього.  ¬ сел≥  атеринка та його околиц¤х найпоширен≥ш≥ лишайники родини пармелы¤ (Parmeliaceae)  пармел≥¤ та ксантор≥¤. ќсь на стовбурах голуб≥Ї пармел≥¤, схожа на емалеву фарбу, що покоробилас¤. —воЇр≥дний кол≥р пармел≥њ зумовлюЇтьс¤ тоненьк≥ г≥фи гриба.  ѕармел≥¤ в≥дзначаЇтьс¤ антиб≥отичною та антипухлинною д≥Їю, завд¤ки чому застосовуЇтьс¤ в медецин≥.

ј ось на ст≥нах та старих, давно нефарбованих парканах золот≥Ї ксантор≥¤ (ст≥нна золот¤нка), ¤ка нагадуЇ м≥кроскоп≥чний загадковий св≥т.  сантор≥¤ належить до еп≥ксильних лишайник≥в.

 ущист≥ лишайники

  ущист≥ Ч стебельцепод≥бноњ форми, прикр≥плюЇтьс¤ до субстрату лише основою, а верхн¤ частина розгалужена ≥ п≥дн¤та над субстратом. Ќа територ≥њ села кущистих лишайник≥в не зустр≥ли. ј от  у л≥с≥   на в≥дмерл≥й хвоњ ми зустр≥чаЇмо ср≥бл¤ст≥ подушечки кладон≥њ.  –озм≥ри подушечок близько 11см кв., а висота слан≥ 2.5 мм. «а р≥к вона виростаЇ не б≥льше н≥ж на 2 мм.  як ≥ пармел≥¤, кладон≥¤ в≥дзначаЇтьс¤ антиб≥отичною та антипухлинною д≥Їю, завд¤ки чому застосовуЇтьс¤ в медецин≥. Ќа¤вн≥сть кладон≥њ лише в л≥с≥ св≥дчить про те, що  на територ≥њ села  атеринка все ж Ї певний вдсоток забрудненн¤.

«≥бран≥ матер≥али можна викорисати :

ü     б≥олог≥¤ 6 клас, тема У ÷арство √риби.ЋишайникиФ

ü     дл¤ випуску ст≥нгазет У ёний б≥ологФ  у рубрику: УЌай-най...Ф(найневибаглив≥ш≥, найпоширен≥ш≥,найчутлив≥ш≥ орган≥зми), Ф÷≥каво знати, що ...Ф (значенн¤ лишайник≥в у природ≥ та житт≥ людини), У«агадков≥ мешканц≥ планети.Ф(Ѕ≥олог≥¤ лишайник≥в) та ≥нш≥.

ü     ” р≥зноман≥тних конкурсах та в≥кторинах еколог≥чноњ тематики (Уўасливий випадокФ, УЌайрозумн≥шийФ, У„и правда це?Ф, Уўо навколо нас?Ф, У≈колог≥чними стежками.Фта ≥н.)

ü     ƒл¤ визначенн¤ стану навколишнього середовища.

ü      ” гуртков≥й робот≥  використовуЇмо ¤к теоретичний матер≥ал так ≥ проводимо досл≥д, ¤кий можна використати на уроц≥ в 6 клас≥.

ƒосл≥д.  ѕодр≥бнений в ступц≥ лишайник зволожують й витримують при температур≥ 20 градус≥в  в банц≥ 10Ч12 д≥б. „ерез цей час грибниц¤ гриба темн≥Ї, а пот≥м згниваЇ. ќднокл≥тинн≥ водорост≥ у вологому середовищ≥ розмножуютьс¤ й у вигл¤д≥ зеленого нальоту знаход¤тьс¤ на дн≥ й ст≥нках банки. јнал≥з результат≥в досл≥ду дозвол¤Ї з¤сувати, з чого складаЇтьс¤ лишайник. ƒосл≥дним шл¤хом  доводитьс¤, що т≥ло лишайника Чце два орган≥зми: однокл≥тинна водорость й грибниц¤ гриба. ¬ досл≥д≥ вони  спостер≥гаютьс¤ в розчленованому вигл¤д≥.

Ќа головну